Казачество

Четвёртая часть повести о ростовской молодёжи в Гражданской войне. Юный марковец Пётр Теплов возвращается в строй после болезни в то время, когда белые переходят в большое наступление на Москву. Его друг Георгий воюет в Донской армии. Летом 1919 года все полны надежд на победу и скорое окончание войны. Но приходит осень и всё оборачивается совсем не так, как предполагалось. Друзьям, недавним студентам и гимназистам, предстоит выдержать тяжёлый экзамен...

Одна из наиболее известных в России до революции книг о казаках была написана автором многих наставлений по подготовке рядового и унтер-офицерского состава военным писателем и педагогом Константином Абазой. Книга дважды была напечатана в конце XIX века и не переиздавалась в СССР. Сегодня мы представляем ее современному читателю. Вас ждут рассказы о возникновении казачества на Дону, о славных страницах военных казачьих походов, описание быта казаков, биографии наиболее ярких представителей казацких атаманов, вождей восстаний, героев, прославивших казаков Дона, Урала, Кубани и Терской области. История России во многом определена казаками. Без этой особой силы на окраинах Московского царства ни Сибирь, ни Дальний Восток, ни Кавказ, ни Причерноморье, ни прикаспийские земли не вошли бы в состав России. В книге использованы иллюстрации 2-го издания 1899 г. и рисунки Н.С. Самокиша. В формате PDF A4 сохранен издательский макет книги.

Первый роман о бароне Унгерн-Штернберге, его жизни и роли в истории России, написанный на основе существующих документальных сведений, но в художественном изложении. Это не перечень событий, а художественное изображение времени и событий, происходящих с главным героем. «Год железной птицы» - это не только барон Унгерн, но и десятки ярких образов эпохи, людей, реально живших или имеющих своих прототипов. Книга изобилует эпизодами на тему «как это могло быть». Впервые читатель сможет увидеть одного из самых загадочных людей и одного из наиболее недооцененных исторических деятелей, без упора на привычные шаблоны. Пораженный читатель окажется в водовороте событий эпохи расцвета и падения Империи. Беглые каторжане, горячие офицерские дуэли, конные погони, похищение золотого запаса последнего царя, угон литерного поезда со снарядами, отражение ночных штыковых атак, мистика востока, загадочные и ужасные персонажи времен барона Унгерна, отвоевание Монголии у Китая и многое-многое другое...

Доброго вам здравия, уважаемый читатель. И терпения, если решили ознакомиться с этой книгой. Она посвящена таинственному и неизвестному эпизоду в истории Оренбургского казачьего войска, верности казаков своему слову, трагическим событиям Гражданской войны, людям, которым пришлось пройти через это, и выпавшим на их долю испытаниям. Немного истории, воображения, интриг и приключений вокруг исчезнувшего обоза с войсковой казной. И это первая книга о манящей к себе тайне. Договоримся, что любые совпадения с историческими личностями и событиями случайны. Всем вам мирного неба, здоровья и процветания.

Ты отправился на рыбалку, а попал в XVI век в Османскую империю, во времена зарождения Запорожской Сечи? Замечательно! Радуйся! Ведь у тебя есть голова на плечах, а к ней в придачу парусно-моторное судно… Ты не умеешь скакать на лошади и махать саблей? Зато у тебя есть карты Мирового океана, которые в эпоху географических открытий подскажут тебе, куренному атаману Ингварю, куда со своими козаками отправиться в «поход за зипунами»…

Деяния полководцев запечатлены на батальных полотнах художников в назидание потомкам и в память о былой славе и величии. Но никто не знает, сколько не менее ожесточенных сражений происходило, прежде чем на ратном поле сходились полки и армии. Только потому, что эти подвиги совершались обычными людьми. Зачем скачет на Сечь Олеся, зная, что женщинам вход туда запрещен под страхом смертной казни?.. Что и куда везет разбойничий байдак атамана Ворона? Как Петру отличить друга от врага, если утром он речной тать, в обед – казак, а вечером – ушлый контрабандист? Поможет или помешает новым товарищам наш современник, когда придет его время выбирать, на чьей стороне сражаться?

Авантюрный роман яростных времён Ивана Грозного. Лихой казак Егор влюбился в золотоволосую красавицу княжну Мстиславскую. Вокруг схватки, интриги, древние княжеские роды рвутся к московскому престолу, иезуиты плетут сети, разбойные шайки и банды наёмников беспутствуют на Руси. Казак узнаёт, что его суженой грозит опасность - он начинает биться за свою любовь. Да и сам он оказывается не простой бродяга. Казак Егор силён и отважен, в нём течёт кровь древних повелителей Руси.

В Книге «Тропами святого Урала» «В.Н. Татищев. Георг Вильгельм де Геннин. Акинфий Демидов» (часть 3) рассказывается об эпохе преобразований Петра I по развитию горнозаводской промышленности на Урале в первой четверти 18 века. Встречаемся на страницах книги опять с Татищевым, уже как организатором горного дела на Урале, ставшим в последствии первым историком России и Урала. Также показана роль Георга Вильгельма де Геннина, как проводника идей Петра I, одного из основателей горного дела на Урале, в России, инженере от бога, посветившего служению России 53 года. Видим дальнейшее развитие истории жизни богатейших русских предпринимателей (заводчиков и землевладельцев) Демидовых на Урале, при этом показана немалая заслуга в создании промышленной державы Демидовых, старшего сына Никиты Демидова – Акинфия. Основные персонажи повествования реальные, все события максимально приближены к процессам того периода времени в России и на Урале. Книга «Тропами святого Урала» (I – III части) написана в честь 300–летия города Екатеринбурга, празднование которого состоится в июле 2023 года. В формате a4.pdf сохранен издательский макет.

Сборник «Сказки Атамана» знакомит читателя с миром казачьей станицы. Сказки атамана, которые издавна передавались из уст в уста, повествуют о быте и традициях казачества, учат честности и преданности, воспевают любовь и справедливость. Яркие образы казаков и казачек, что смело идут навстречу судьбе и не боятся трудностей, надолго останутся в памяти, как и удивительные события и испытания, что ждут их впереди.

Петро Кралюк (нар.1958 р.) – доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка книг («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю», «Козацька міфологія України: творці та епігони»), де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України. У цій книзі йдеться про гетьмана Богдана-Зіновія Хмельницького. Але це не є традиційна біографія. Автор у першій частині говорить про те, як образ цього козацького ватажка трактувався в українській, польській, російській, єврейській, турецькій і татарській культурах. Показано, як відбувалася міфологізація цього історичного діяча. Друга частина книги – спроба подати неміфологізовану біографію Хмельницького, відобразити його діяльність як у широкому геополітичному контексті, так і в контексті подій на українських землях першої половини й середини XVII ст. Також розглядається питання про те, які реальні наслідки мала Хмельниччина для українських земель і для Європи загалом.

Трилогия «Сказания о людях тайги» включает три романа «Хмель», «Конь рыжий», «Черный тополь» и охватывает период с 1830 года по 1955 год. Трилогия написана живо, увлекательно и поражает масштабом охватываемых событий. «Хмель» – роман об истории Сибирского края – воссоздает события от восстания декабристов до потрясений начала XX века. «Конь рыжий» – роман о событиях, происходящих во время Гражданской войны в Красноярске и Енисейской губернии. Заключительная часть трилогии «Черный тополь» повествует о сибирской деревне двадцатых годов, о периоде Великой Отечественной войны и первых послевоенных годах.

Сборник «Сказки Атамана» знакомит читателя с миром казачьей станицы. Сказки атамана, которые издавна передавались из уст в уста, повествуют о быте и традициях казачества, учат честности и преданности, воспевают любовь и справедливость. Яркие образы казаков и казачек, что смело идут навстречу судьбе и не боятся трудностей, надолго останутся в памяти, как и удивительные события и испытания, что ждут их впереди.

Дивні речі віднедавна відбуваються на околицях тихого подільського Меджибожа. Вихідці з розпечених глибин пекла все частіше з’являються поряд з переляканими мешканцями міста і збирають свій кривавий врожай. Хто вони, ці породження нічного мороку? Для яких цілей тримають у жаху фортецю і фільварки? Відповіді на ці питання надто складні, щоб хтось ризикнув відшукати їх… Хіба що цей «хтось» – безстрашний фехтувальник, колишній курінний отаман Запорізької Січі, приватний детектив і просто непересічна людина – Семен Ольховський-Паливода. А коли за справу береться він – істина мусить бути встановлена. Хоча легко пану Семену і його вірному зброєносцю Микиті не буде. Про їхні пригоди, перемоги і поразки розповідається у першому романі з серії «Нотатки Семена Паливоди» «Куля для вовкулаки».

Не ждав і не гадав Тарас, що стане відьмаком-характерником. А разом з отриманою силою звалиться на нього ціла гора клопотів. Бо опиниться козак не поміж двох вогнів, а в самісінькому вирі. Єзуїти Лойоли, бусурмани, таємна служба Івана Грозного… ба навіть сам Сатана – усі хочуть отримати від Тараса якусь чудодійну реліквію. А він ні сном ні духом… Може, батько знає. Але той уже півроку як загинув чи пропав безвісти. От і роби, що хочеш. Вірніше – що можеш. Аби вислизнути з пастки, залишитися живим і таємницю розгадати. Про все це та ще багато іншого читачі дізнаються з першої книжки циклу «Тричі не вмирати» «Спадок».

Що нам відомо про сподвижників Богдана Хмельницького? Про людей, котрі пов'язали власну долю з боротьбою славного гетьмана? Ким вони були, як жили, що залишили по собі? Як не сумно це розуміти, але про Івана Богуна, Данила Нечая, Максима Кривоноса і багатьох інших відомо значно менше, ніж заслуговують ці люди за свої життя, що вони їх поклали на олтар служіння Батьківщині. Герой твору Юрія Сороки, полковник кальницький, вінницький і подільский, а пізніше й наказний гетьман Іван Богун є чи не найяскравішою постаттю в плеяді полковників Хмельницького. Чи таким він був, яким дозволив собі зобразити його автор? Чи зміг він показати його так, як того заслуговує славетний український лицар? Залишимо це на суд читача, якого на сторінках цієї книжки чекають буревії і бойовища України XVII сторіччя…

Що нам відомо про сподвижників Богдана Хмельницького? Про людей, котрі пов'язали власну долю з боротьбою славного гетьмана? Ким вони були, як жили, що залишили по собі? Як не сумно це розуміти, але про Івана Богуна, Данила Нечая, Максима Кривоноса і багатьох інших відомо значно менше, ніж заслуговують ці люди за свої життя, що вони їх поклали на олтар служіння Батьківщині. Герой твору Юрія Сороки, полковник кальницький, вінницький і подільский, а пізніше й наказний гетьман Іван Богун є чи не найяскравішою постаттю в плеяді полковників Хмельницького. Чи таким він був, яким дозволив собі зобразити його автор? Чи зміг він показати його так, як того заслуговує славетний український лицар? Залишимо це на суд читача, якого на сторінках цієї книжки чекають буревії і бойовища України XVII сторіччя…

Хотіли допомогти, а вийшло, як завжди… Не передав би архістратиг Михаїл козакам свій стяг, може, й Сатана не послав би на землю чорта Босоркуна, щоб реліквію ту здобути. Але не так легко у запорожців відібрати те, що їм самим треба. Отож така веремія затіялася, що вже й не зрозуміти, хто за ким женеться і від кого тікає. І з кожним днем та вервиця лише більшає. Молодий козак-характерник, чарівник-недоучка, перевертень з таємного розшуку Івана IV, татарська шаманка… Ну, і звичайно ж, чорт Босоркун… Кому пощастить, хто першим знайде Тимофія Куницю і штандарт архістратига, якщо старий козак наче крізь землю провалився? Про все це та ще багато іншого читачі дізнаються з другої книжки циклу «Тричі не вмирати» «Наречена».

Добре вигадав чорт Босоркун. Якщо не вдається отримати реліквію хитрощами чи силою, то чому би не спробувати обміняти її на щось інше? А чим найдужче дорожить козак, опріч віри та волі? Звісно ж – життям коханої. Одного не врахував біс: не сам Тарас на світі, має вірних товаришів. І ті зроблять усе, аби чортячим планам не судилося здійснитися. Та й старий Куниця не сидить на місці… і вже потайки на Січ дістався. А там своє вирує, запорожці в похід лаштуються. Куди йти? На Москву чи в Крим? Тільки від новообраного кошового залежить. І від його порадника, котрому не аби хто – сам Сатана дружбу пропонує… Про ці та інші пригоди читайте в третій книзі циклу «Тричі не вмирати» «Побратими. Роздоріжжя».

Життя – що калейдоскоп. Був Петро звичайним студентом політехніки – став козацьким новиком. Жив у третьому тисячолітті – а опинився у середині сімнадцятого століття. Здавалося б, куди більше? Так ні, пустотливій долі і цього виявилося замало. Не встиг Петро звикнутися з привільним життям, як потрапив у неволю. Ще й найгіршу з усіх можливих, бо полонили його харцизи. Розбійники, що не шанують ні Христа, ні Аллаха, а людське життя для них не дорожче за ціну на невільницькому ринку. Що буде далі, чи вдасться йому врятуватися і дістатися на Січ? Куди подівся Полупуд? Що везе туркам розбійницький байдак? Про це та інші події читайте у романі Олега Говди «Пливе човен – води повен», другій книзі циклу «Дике поле».

Засніжені Товтри здригнулись від жорстокості таємничого вбивці, який не просто вбиває, а… розтинає тіла. Важкий, смертельний жах видерся на простори Поділля з невідомих пекельних глибин, і його не змогли зупинити навіть мури. Цей жах заповз на вулички Кам’янця, стиснув його в холодних обіймах й відібрав спокій у городян. Але, на щастя жителів фортеці і місцевого каштеляна, у них є останній козир – вже знайомий читачам з роману «Куля для вовкулаки» колишній курінний отаман Запорізької Січі, найкращій спеціаліст з розкриття злочинів в Україні Семен Ольховський-Паливода. Разом зі своїм вірним товаришем Микитою він повинен зупинити страшного вбивцю. Це другий роман Юрія Сороки з серії «Нотатки Семена Паливоди».