Автобіографічна проза

История, основанная на реальных событиях, рассказанная очевидцами и напечатанная без изменений.

Говорят, чужая душа – потёмки, что в равной мере относится как к женщине, так и к мужчине. Впрочем, по мнению большинства женщин, мужская душа – потёмки вдвойне. Автор этого сборника рассказов о пережитом и прочувствованном с господствующими стереотипами о сумеречности и закрытости мужской души не согласен.

Философско-автобиографические произведения писателя Евгения Козлова, переведенные на украинский язык. Перевод с русского языка произведен электронным способом, поэтому переведенный текст не только далек от идеала, но и может быть весьма неточен. Впрочем, в первую очередь, для писателя важен символизм данной публикации. В сборник входит философский очерк “Агнозис” (2020), а также автобиография жизни и мышления писателя, название которой “Я пацифист, девственник, трезвенник, вегетарианец” (2022). Філософсько-автобіографічні твори письменника Євгена Козлова перекладені українською мовою. Переклад з російської мови зроблено електронним способом, тому перекладений текст не тільки далекий від ідеалу, а й може бути вельми неточним. Утім, передусім для письменника важливий символізм цієї публікації. До збірки входить філософський нарис "Агнозис" (2020), а також автобіографія життя і мислення письменника, назва якої "Я пацифіст, незайманий, непитущий, вегетаріанець" (2022).

До книги увійшли дві автобіографії письменника (1923, 1925), незавершене і ненадруковане за життя оповідання «Фавст» (1923), спогади про Григорія Косинку його матері Наталії Стрілець та дружини Тамари Мороз-Стрілець, а також вибрані оперативні документи про стеження за молодим талановитим майстром слова, що розпочалося ще напочатку 1920-х років. Із донесень таємних агентів (сексотів) формувалася справа-формуляр, яка велася фактично до арешту Г. Косинки і його розстрілу у грудні 1934 року.

Видання містить автобіографію та маловідомі твори Наталени Королевої (1888–1966), які раніше публікувалися в різних еміграційних періодичних виданнях. У оповіданні «Гріх» письменниця змальовує життя молодої черниці в католицькому монастирі; екзотичні подорожі до Персії описані у «Східній казці»; про душевні вагання юної бранки йдеться в «Сарацинці»; традиціям Стародавнього Єгипту присвячена стаття «Фарао Тут-Анх-Амон». До видання увійшли перська казка «Людський вік» і байка «Крілик та зайчик», повчальні новели «Хліб» і «Відгуки», а також інші знакові твори. Хронологічне розміщення цього різножанрового доробку письменниці та багата тематична палітра дасть змогу простежити еволюцію художньої майстерності Н. Королевої, її уподобання та мистецькі зацікавлення на певних етапах життя.

Анатолій Дімаров (1922–2014) – відомий український письменник, мемуарист, лауреат Шевченківської премії (1981). У дитинстві пережив Голодомор в Україні 1932–1933 років, воював на Південно-Західному фронті, побував в окупації, командував партизанським загоном, отримав поранення. Увесь цей життєвий досвід пізніше відбився у творах письменника, зокрема й у захоплюючих книжках для дітей. В автобіографічних творах «На коні й під конем» і «Блакитна дитина» розповідається про дітлахів передвоєнних років. Ось уже кілька поколінь читачів радіють і сумують, ростуть і дорослішають разом із головним героєм Толиком. І якщо на перших сторінках книжки вони знайомляться із звичайним маленьким хлопчиком, в міру слухняним, в міру бешкетним, то розлучаються вже з солдатом, який за один день зрозумів, що таке війна, людське життя і смерть. Ця правдива і неймовірно лірична історія, часом весела, часом сумна, безперечно, буде цікава кожному читачеві, спонукаючи до осмислення життя.

У виданні представлено та хронологічно розміщено різножанровий доробок Наталени Королевої (1888–1966). Її науково-популярні статті досі не втратили актуальності та зачіпають питання сьогодення: «Хліб наш щоденний», «Взуття», «Лікарки та шептухи». Важлива для Н. Королевої тема Стародавнього Єгипту розкривається у творах «De profundis seсuloruм» та «Мезу, жрець Амонів». Окремої уваги варті автобіографічні спогади письменниці про роки життя у Києві: «На могилу вчителеві» (про знайомство з композитором М. Лисенком), а також про приватну вечірку в Санкт-Петербурзі, де авторці вдалося вразити господарів та гостей виконанням українського гімну («Гимн»).

До видання увійшли як друковані в різних періодичних виданнях твори Наталени Королевої (1888–1966), так і її невідомий доробок. Улюблену для мисткині тематику Орієнту (Сходу) містять казки, легенди та новели «Марево», «Ладан», «Острів юности», «Втрата»; життя перших християн змальоване в оповіданнях «Зустріч» та «Його поклик»; сповнені автобіографічних спогадів «Хризоліт», «Циганський Великдень», «Домик Лермонтова», «Силует». Останні твори письменниці – «Помпейська згадка», «Префектова служниця» та «Роксоляна» – публікуються вперше та представляють її мистецькі уподобання на схилі літ.