Знаменитые украинцы

Кобзарь – так на Украине именовали странствующих народных певцов. «Кобзарь» – так назвал свой сборник стихов знаменитый украинский поэт Тарас Шевченко. Впервые «Кобзарь» Тараса Шевченко был опубликован в 1840 году и включал всего восемь произведений. Он поразил читателей задушевностью и лиризмом, неподражаемым народным духом, своеобразными оттенками красоты, задумчивости и грусти. После этого издания кобзарем стали называть и самого Тараса Шевченко. Под этим названием будут печататься впоследствии все его поэтические сборники. В аудиокнигу вошли избранные стихотворения Тараса Шевченко в переводе на русский язык, которые познакомят слушателей наследием Великого кобзаря: Автобиография А.О. Козачковскому А что, не бросить ли нам, Муза… Вдова Вечер В неволе тяжко… В огороде, возле броду… Во зелёной, тёмной роще… В те дни, когда мы были казаками… Гамалея Готово! Парус распустили… Доля Дума Жница Завещание Иван Подкова И долину, и курганы… И серое небо… И станом гибким, и красою… Казацкая доля Княжна К сестре Льется речка в сине море… Муза Мы все живём и все не знаем… Мёртвым, и живым, и ненарождённым землякам моим, в Украине и не в Украине находящимся, моё дружеское послание Н.И. Костомарову На горе сирень цветёт… Не вернулся из походу… Не женися на богатой… Несутся звуков стройных хоры… Нет мне радости, веселья… Одинока я на свете… Отчего мне тяжко… Ох, пошла я к речке за водою… Платок Полюбила я… Порченая Проторила я дорожку… Росли они и подрастали… Сестре Тополь Три дороги Хороша, богата… Чума

Марко Вовчок – талановита письменниця Марія Олександрівна Вілінська відіграла велику роль у становленні української реалістичної прози. Росіянка за походженням, вона написала багато творів українською мовою. Її героїні жінки-кріпачки, добрі, розумні, лагідні, попри приниження, безправність, знедоленість сподіваються хоча б на краплинку жіночого щастя.

Георгий Тимофеевич Береговой – заслуженный летчик-испытатель, летчик-космонавт, дважды Герой Советского Союза, единственный из космонавтов, кто удостоен этого звания еще в годы Великой Отечественной войны. Второй звездой Героя Береговой был награжден в 1968 году за испытательный полет на космическом корабле «Союз-3». Этот полет стал новым этапом в развитии техники пилотируемых орбитальных кораблей. Итоги «звездного рейса» нашли отражение в подготовке новых космических полетов, и Георгий Береговой принимал в этом самое деятельное участие. Талантливый руководитель и опытный летчик, он пятнадцать лет возглавлял Центр подготовки космонавтов, был учителем и другом для сотен людей, которые продолжили славное дело изучения и освоения космоса.

«Кобзар» – збірка творів Тараса Шевченка, генія українського народу. Надзвичайно простою милозвучною мовою автор передає красу й велич нашого народу, із його звичаями й традиціями, радощами й трагедіями; змальовує героїчну боротьбу за краще щасливіше майбутнє, вчить любити Україну з її неймовірно красивою природою та незрівнянною солов’їною мовою, закликає боротися до останнього подиху.

Украина дала миру немало ярких и интересных личностей. И сто героев этой книги – лишь малая толика из их числа. Авторы старались представить в ней наиболее видные фигуры прошлого и современности, которые своими трудами и талантом прославили страну, повлияли на ход ее истории. Поэтому рядом с жизнеописаниями тех, кто издавна считался символом украинской нации (Б. Хмельницкого, Т. Шевченко, Л. Украинки, И. Франко, М. Грушевского и многих других), здесь соседствуют очерки о тех, кто долгое время оставался изгоем для своей страны (И. Мазепа, С. Петлюра, В. Винниченко, Н. Махно, С. Бандера). В книге помещены и биографии героев политического небосклона, участников «оранжевой» революции – В. Ющенко, Ю. Тимошенко, А. Литвина, П. Порошенко и других – тех, кто сегодня является визитной карточкой Украины в мире.

Україна подарувала світу багато яскравих і цікавих особистостей. І сто героїв цієї книжки – лише невеличка частина з них. Автори намагалися представити в ній найвидатніші постаті минулого і сучасності, які своєю працею і талантом прославили країну, вплинули на хід її історії. Тому поряд із життєписами тих, хто здавна вважався символом української нації (Б. Хмельницький, Т. Шевченко, Леся Українка, І. Франко, М. Грушевський), тут вміщено нариси про тих, хто тривалий час залишався ізгоєм для своєї країни (І. Мазепа, С. Петлюра, В. Винниченко, Н. Махно, С. Бандера). Є у книзі і біографії героїв політичного небосхилу, учасників «помаранчевої» революції – В. Ющенка, Ю. Тимошенко, О. Мороза, В. Литвина, П. Порошенка, чиї імена нині стали візитною карткою України у світі.

Гэтая кніга прысвечана 200-годдзю Тараса Шаўчэнкі, паэта, мастака, філосафа, адраджэнца ўкраінскай нацыі. Выйшаўшы з самых нізоў тагачаснага грамадства, ён падняўся да сусветных вяршынь прызнання. У кнізе чатыры раздзелы. У першым – навуковы аналіз жыцця, творчасці і светапоглядаў Кабзара. Другі ўтрымлівае асобныя паэтычныя творы класіка ўкраінскай літаратуры. У трэцім змешчана адна з яго лепшых аповесцяў «Мастак». Завяршае кнігу шэраг выказванняў вядомых творцаў і палітыкаў пра Тараса Шаўчэнку. Пераклаў усе раздзелы кнігі з украінскай і рускай мовы на беларускую вядомы майстар мастацкага перакладу Валерый Стралко.

Леонід Кравчук – невід’ємна частина історії нашої країни. Не тільки тому що він – перший президент сучасної незалежної України, обраний українським народом. Не тільки тому що з його ім’ям нерозривно пов’язане прийняття Акта проголошення незалежності ношої держави. Його досі по праву вважають одним із найбільш професійних, гнучких та виважених політиків за всю історію сучасної України. Постать Леоніда Кравчука викликає неабиякий інтерес завдяки неоднозначності та непересічності цієї особистості. Але все ж пригадаймо Фрідріха Ніцше, який стверджував, що завжди величним для історії є той, хто задав напрямок. Усвідомлює це і сам Леонід Макарович, який в одному із своїх постпрезидентських інтерв’ю наголосив, що усі його наступники на президентській посаді «лише продовжуватимуть робити те, що розпочав я. Добре чи погано, але лише продовжуватимуть».

Історія меценатства – одна з найцікавіших сторінок минулого, тому що приховує в собі чимало загадкових, а подекуди драматичних людських доль. На жаль, так історично склалося, що наша земля в епоху своєї бездержавності, ставала «ласим шматком» для інших, більш могутніших держав, котрі насаджували свої права, закони, звичаї та релігію. Ревними боронителями православної віри та української культури були князі Острозькі.

Олександр Довженко… Талановитий, харизматичний, натхненний, готовий у будь-яку мить до активної дії, до творчості… Добрий, легкий у спілкуванні, цікавий і приємний співбесідник, який лише своєю присутністю робив людей кращими, не допускав бруду в думках, у словах… Художник і письменник, захоплений красою й гармонією у житті, вражаючий широтою думки… Вимогливий і невтомний режисер із залізною силою волі, фільми якого стали новим словом у світовій кінематографії, а кінострічка «Земля» увійшла до десятки найкращих фільмів усіх часів і народів…

Український письменник і громадський діяч. Однією з головних тем його творчості 90-х років було тяжке становище малоземельного селянина («П'ятизлотник», 1892; «Ціпов'яз», 1893; «Дорогою ціною», 1901). М. Коцюбинського називають також поетом краси людини і природи. Таке визначення зумовлене його вишуканою здатністю художньо проникати в глибини зображуваного. Михайло Коцюбинський (1864—1913) був і залишається одним з найоригінальніших українських прозаїків. Блискучий новеліст, він серед перших в українській літературі усвідомив потребу її реформаторства в напрямі модерної європейської прози. Саме Коцюбинського Панас Мирний назвав «великим майстром рідного слова», що, як «будівничий, виводив свої мистецькі твори, повні великого художнього смаку, глибокої задуми і безмірно широкої любові до людей»…

Ольга Кобилянська (1863—1942) – відома українська письменниця демократичного напряму. Її творча спадщина велика і різноманітна: поезії в прозі, новели, оповідання, повісті, романи. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Кобилянська однією з перших в українській літературі звернулася до теми рівноправ'я чоловіків і жінок, торкалася письменниця й теми «інтелігенція і народ», тому вона мала повне право сказати про себе: «Одна праця, одне перо та власне моє “я” зробили мене тим, чим я є, – робітницею свого народу».

Іван Сірко (1605 (1610) – 1680) – один з найвидатніших політичних діячів і полководців України. Своєю ініціативою, енергією і воєнною вдачею Сірко здобув на Запоріжжі небувалу шану. Вісім разів Запорозька Січ обирала його кошовим отаманом. Відчайдушно, із усім козацьким заповзяттям протистояв він татарсько-турецьким нападам, що загрожували геноцидом українському народові. Узявши участь у 55 битвах, Сірко майже завжди виходив із них переможцем, що й уславило його серед нащадків навіки. Саме з його ім'ям пов'язують появу знаменитого листа запорожців турецькому султану.

Панас Мирний – псевдонім Панаса Яковича Рудченка, класика вітчизняної літератури, громадського і культурного діяча, видавця, фольклориста. Саме йому судилося стати засновником і одним із найвидатніших представників української психологічної прози. В історію української літератури видатний письменник Панас Мирний (—1920) увійшов як майстер психологічної прози.

Петро Дорофійович Дорошенко був гетьманом Правобережної України в 1665—1676 рр. Цей час зробив його одним з найпомітніших героїв української історії. З усіх українських лідерів тієї епохи він, мабуть, більше за всіх заслуговує на титул спадкоємця Богдана Хмельницького – і як дипломат, і як воєначальник. Дослідники незмінно відзначають, що Дорошенко робив усе для здійснення своєї мети – возз’єднання розірваної на дві частини України та визнання її іншими країнами. Але знайти спосіб здійснення цієї мрії, який влаштував би все населення країни і правителів країн-сусідок, та уникнути при цьому жорстокості і крові було неймовірно тяжко. Дорошенкові цього зробити не вдалося…

Впродовж багатьох років ім'я Пилипа Орлика таврувалось як зрадника українського народу і пов'язувалось із постаттю І. Мазепи. В офіційній дореволюційній та радянській історичній літературі його згадували дуже мало. Ставши гетьманом, уклав зі старшиною і представниками запорожців угоду, яка дістала назву «Пакти і конституція прав і вольностей Запорозького Війська», яку пізніше називали «Конституція Пилипа Орлика» та «Бендерська Конституція». Документ складався зі вступу й 16 статей, у яких проголошувалася незалежність України від Московії та Речі Посполитої. Проголосивши Україну фактично незалежною республікою, «Конституція Пилипа Орлика» стала найвищим досягненням тогочасної політичної думки не тільки в Україні, а й у Європі.

Петро Могила належить до тих людей, чиї імена символізують відродження нації. Біля витоків прославленої далеко за межами України Києво-Могилянської академії поряд з іншими культурними діячами XVII ст. стоїть і Петро Симеонович Могила.

У цій книзі представлені нариси про найяскравіших особисто стей минулого та сучасності, які народилися на Україні і своєю працею та талантом прославляли цю країну і вплинули на хід її історії. Разом з життєписами знаменитих діячів культури, науки, військової справи, спорту (Т. Шевченка, Г. Сковороди, М. Башкирцевої, Є. та Б. Патонів, братів Кличків та багатьох інших) подані нариси про людей, чиї імена досі незаслужено перебувають в тіні, – І. Паскевича, І. Гудовича, Г. Гамова, І. Буяльського. А між тим вони неабияк сприяли розвитку науки, культури, були великими фахівцями військової справи, отже своє місце в «Галереї національних героїв» займають по праву.

Монография доктора исторических наук профессора Д. В. Табачника посвящена родившимся на украинской земле выдающимся полководцам разных времен – от князей Киевской Руси до генералов и маршалов Великой Отечественной войны. Автор не делит полководцев на «своих» и «чужих» по этническому, религиозному или идеологическому признакам. Ему интересны все рожденные в Украине полководцы, многие из которых внесли значительный вклад в развитие военного искусства – великий князь Киевский Святослав Храбрый и крымский хан Менгли-Гирей, гетман Богдан Хмельницкий и польский король Ян Собеский, белый генерал Михаил Дроздовский и красный начдив Николай Щорс. Особое внимание уделяется череде блестящих полководцев Российской империи и Советского Союза, являющихся общей гордостью Украины и России. В монографии использованы уникальные архивные материалы, мемуары, свидетельства современников. Книга написана увлекательно и ярко, представляет значительный интерес для всех, кто интересуется отечественной военной историей.

Эта книга – попытка провести нить украинской футбольной славы из века XIX (именно в нем родились некоторые из героев книги) в век XXI, когда Украина впервые в своей истории принимает футбольный форум высшего уровня – чемпионат Европы 2012 года. В списке личностей – ровно сто футболистов и тренеров разных эпох, некоторые из них на слуху у каждого, некоторые же – незаслуженно забыты. Так или иначе, из историй каждого клуба, историй сборной Украины и СССР, отдельных достижений игроков и команд сложилась мозаика, которая отражает историю всего украинского футбола…