Література Австрії

Йозеф Рот (1894, Броди, Галичина – 1939, Париж) – австрійський письменник і журналіст, один з найвизначніших німецькомовних авторів першої половини ХХ століття, чиї твори увійшли до скарбниці світової літератури. Більшість його романів екранізовано. «Сто днів» (1935) – єдиний історичний твір письменника, де на тлі вбивчого безумства імператора Наполеона I подано разюче зображення трагедії малої людини, – а водночас і цілого покоління! – що беззастережно вірила в проголошені ідеали. «Левіафан» (1940) – один з останніх творів Йозефа Рота, що вийшов друком уже після смерті автора й зображує нині втрачений світ єврейських громад Галичини та Східної Європи.

Йозеф Рот (1894, Броди, Галичина – 1939, Париж) – австрійський письменник і журналіст, один з найвизначніших німецькомовних авторів першої половини ХХ століття, чиї твори увійшли до скарбниці світової літератури. Більшість його романів екранізовано. «Сто днів» (1935) – єдиний історичний твір письменника, де на тлі вбивчого безумства імператора Наполеона I подано разюче зображення трагедії малої людини, – а водночас і цілого покоління! – що беззастережно вірила в проголошені ідеали. «Левіафан» (1940) – один з останніх творів Йозефа Рота, що вийшов друком уже після смерті автора й зображує нині втрачений світ єврейських громад Галичини та Східної Європи.

Стефан Цвейг (1881–1942), видатний австрійський письменник, одного разу сказав: «…історія Франції ХІХ століття без розгадки таких особистостей, як Фуше, була б неповною». Бідний церковний учитель, який починав разом з першими революціонерами, став мільйонером за буржуазної Директорії, герцоґом і могутнім міністром поліції за Наполеона, сприяв відновленню монархії Бурбонів. Він, за словами Бальзака, мав «більшу владу над людьми, ніж Наполеон», якого переміг у психологічному двобої, як і Робесп’єра, зрадив обох, а також тисячу інших. Секрет політичного довголіття (25 років!) Фуше простий: вчасна заміна маски, абсолютна відсутність совісті й принципів.

Відомий австрійський поет, романіст і драматург Франц Верфель (1890–1945) народився в заможній єврейській родині у Празі (на той час Австро-Угорщина). Вчився в університетах Праги, Лейпцига, Гамбурга. У 1915–1917 рр. воював у лавах австрійської армії на російському фронті. У 1929 р., подорожуючи Сирією, Верфель відвідав у Дамаску килимову фабрику, де побачив сотні виснажених, обірваних дітей вірменських біженців. Це спонукало його написати роман «40 днів Муса-Дага», щоб розповісти європейському читачеві про геноцид вірменського народу в Османській імперії 1915–1916 рр. В основу твору покладено реальні історичні події. Не можна без хвилювання читати про випробування, які випали на долю вірменів, зокрема головного героя Габріеля Багратяна – людини з європейською освітою, колишнього офіцера турецької армії, одруженого з француженкою, який, так уже судилося, раптом опинився на своїй батьківщині у найжахливіші часи…

Ця книга – художня біографія французької королеви Марії Антуанетти, яка написана відомим австрійським письменником Стефаном Цвейгом (1881–1942). П’ятнадцятирічною дівчинкою донька імператриці Марії Терезії покинула Відень, щоб вийти заміж за майбутнього французького короля Людовіка XVI. Безтурботна, жіночна, примхлива Марія Антуанетта мислила своє життя як низку задоволень, навіть не підозрюючи, що через двадцять років після урочистого в’їзду в Париж вона буде змушена все своє – корону, дітей, життя – боронити від подій Французької революції, пройти шлях від трону до ґільйотини й померти, не втрачаючи відваги та величі перед світом.

«Магеллан» – книга, що описує епоху Великих географічних відкриттів, – належить до числа кращих творів австрійського письменника Стефана Цвейга (1881–1942). Її дія розгортається в той час, коли Португалія стає морською державою і висуває на світову арену видатних людей. У центрі оповіді – доля Магеллана, людини величезної волі, відваги і мужності, яка здійснила неймовірне за складністю плавання – першу успішну навколосвітню експедицію. Також до видання входить повість про Амеріго Веспуччі, великого мандрівника, чиїм ім’ям названо цілий материк, якого він не відкривав.

Цикл історичних мініатюр відомого австрійського письменника Стефана Цвейга (1881–1942) «Зоряні миті людства» розповідає про епізоди минулого, що поєднають долю людини з поворотними моментами в історії. Читач дізнається про останню подорож Толстого в Астапово, помилування Достоєвського, повернення Леніна в Петроград 1917 року. Серед героїв циклу також султан Мехмед-завойовник, який захопив Константинополь і тим поставив крапку в історії Візантійської імперії; Руже де Ліль, автор знаменитої «Марсельєзи»; маршал Ґруші, що спізнився на поле битви під Ватерлоо і тим самим визначив поразку Наполеона… Саме «Зоряні миті людства» разом з новелою «Амок» принісли письменнику світову славу. Є почуття й бажання, що ніколи не змінюються. І Цвейг, як ніхто, вмів описати їх, перш за все пристрасть – неконтрольовану, несамовиту любов, не важливо, до чоловіка чи жінки, до грошей чи до гри, до пригод чи влади над іншими. Його новели захоплюють незвичайними сюжетами, коханням на межі життя й смерті, напруженістю та драматизмом.

Цикл історичних мініатюр відомого австрійського письменника Стефана Цвейга (1881–1942) «Зоряні миті людства» розповідає про епізоди минулого, що поєднають долю людини з поворотними моментами в історії. Читач дізнається про останню подорож Толстого в Астапово, помилування Достоєвського, повернення Леніна в Петроград 1917 року. Серед героїв циклу також султан Мехмед-завойовник, який захопив Константинополь і тим поставив крапку в історії Візантійської імперії; Руже де Ліль, автор знаменитої «Марсельєзи»; маршал Ґруші, що спізнився на поле битви під Ватерлоо і тим самим визначив поразку Наполеона… Саме «Зоряні миті людства» разом з новелою «Амок» принісли письменнику світову славу. Є почуття й бажання, що ніколи не змінюються. І Цвейг, як ніхто, вмів описати їх, перш за все пристрасть – неконтрольовану, несамовиту любов, не важливо, до чоловіка чи жінки, до грошей чи до гри, до пригод чи влади над іншими. Його новели захоплюють незвичайними сюжетами, коханням на межі життя й смерті, напруженістю та драматизмом.

Відомий австрійський поет, романіст і драматург Франц Верфель (1890–1945) народився в заможній єврейській родині у Празі (на той час Австро-Угорщина). Вчився в університетах Праги, Лейпцига, Гамбурга. У 1915–1917 рр. воював у лавах австрійської армії на російському фронті. У 1929 р., подорожуючи Сирією, Верфель відвідав у Дамаску килимову фабрику, де побачив сотні виснажених, обірваних дітей вірменських біженців. Це спонукало його написати роман «40 днів Муса-Дага», щоб розповісти європейському читачеві про геноцид вірменського народу в Османській імперії 1915–1916 рр. В основу твору покладено реальні історичні події. Не можна без хвилювання читати про випробування, які випали на долю вірменів, зокрема головного героя Габріеля Багратяна – людини з європейською освітою, колишнього офіцера турецької армії, одруженого з француженкою, який, так уже судилося, раптом опинився на своїй батьківщині у найжахливіші часи…

Стефан Цвейг (1881–1942), видатний австрійський письменник, одного разу сказав: «…історія Франції ХІХ століття без розгадки таких особистостей, як Фуше, була б неповною». Бідний церковний учитель, який починав разом з першими революціонерами, став мільйонером за буржуазної Директорії, герцоґом і могутнім міністром поліції за Наполеона, сприяв відновленню монархії Бурбонів. Він, за словами Бальзака, мав «більшу владу над людьми, ніж Наполеон», якого переміг у психологічному двобої, як і Робесп’єра, зрадив обох, а також тисячу інших. Секрет політичного довголіття (25 років!) Фуше простий: вчасна заміна маски, абсолютна відсутність совісті й принципів.

Ця книга – художня біографія французької королеви Марії Антуанетти, яка написана відомим австрійським письменником Стефаном Цвейгом (1881–1942). П’ятнадцятирічною дівчинкою донька імператриці Марії Терезії покинула Відень, щоб вийти заміж за майбутнього французького короля Людовіка XVI. Безтурботна, жіночна, примхлива Марія Антуанетта мислила своє життя як низку задоволень, навіть не підозрюючи, що через двадцять років після урочистого в’їзду в Париж вона буде змушена все своє – корону, дітей, життя – боронити від подій Французької революції, пройти шлях від трону до ґільйотини й померти, не втрачаючи відваги та величі перед світом.

«Магеллан» – книга, що описує епоху Великих географічних відкриттів, – належить до числа кращих творів австрійського письменника Стефана Цвейга (1881–1942). Її дія розгортається в той час, коли Португалія стає морською державою і висуває на світову арену видатних людей. У центрі оповіді – доля Магеллана, людини величезної волі, відваги і мужності, яка здійснила неймовірне за складністю плавання – першу успішну навколосвітню експедицію. Також до видання входить повість про Амеріго Веспуччі, великого мандрівника, чиїм ім’ям названо цілий материк, якого він не відкривав.