Польская литература

Роман «Инфанта» является двадцать первым романом из замечательной серии «История Польши». Он относит читателя ко времени недолгого правления в Польше Генриха Валуа (1572–1575). Главная героиня романа – Анна Ягеллонка, последняя принцесса рода Ягеллонов. Её несчастливая жизнь, борьба за власть, любовь к Генриху, надежды и мечты мастерски обрисованы в этой книге, принадлежащей поистине руке мастера.

Множество произведений Крашевского пронизано авантюрной тематикой, которая была неотъемлемой частью жизни высшего общества. В данную книгу входят два авантюрных романа. В романе «Из жизни авантюриста» рассказ идет о незаконнорожденном юноше. Чуть не доведенный до самоубийства несправедливостью сильных мира сего, он чудом остаётся в живых; его спасает профессор, который становится его опекуном. Юноша находит в себе силы отомстить за себя и найти свое счастье. В приключенческом романе «Эмиссар» рассказывается история одного из эмиссаров. Спустя несколько лет после провала восстания 1831 года в Польшу начали тайно прибывать эмигранты, чтобы подготовить новое восстание…

Польский писатель Юзеф Игнацы Крашевский (1812–1887) известен как крупный, талантливый исторический романист, предтеча польского реализма. В течение всей жизни Крашевский вел активную публицистическую и издательскую деятельность. Печататься он начал с 1830 г. и в своей творческой эволюции прошел путь от романтизма к реализму. Отличался необычайной плодовитостью – литературное наследие составляет около 600 томов романов и повестей, поэтических и драматических произведений, а также работ по истории, этнографии, фольклористике, путевых очерков, публицистических и литературно-критических статей. В данном томе представлен роман «Из Семилетней войны», относящийся к так называемой «Саксонской трилогии». В центре его – судьба кавалера де Симониса, охотника за счастьем при королевских дворах Германской империи. Написанный живо, увлекательно, в лучших традициях жанра, роман передает быт, нравы и колорит «галантной Саксонии» XVIII столетия.

Стефан Грабинський (1887–1936) – відомий свого часу львівський письменник, який писав польською мовою, хоча походив з української родини. Життя його було коротке і повне смутку. Завше в чорному вбранні, з блідим, аж прозорим обличчям, з якого були наче виссані всі барви, він, здавалося, дивився своїми голубими очима з якогось іншого світу: сухоти, ця фатальна хвороба для європейських письменників початку століття, не обминула і Стефана. Звичайно, цей факт наклав свій відбиток на все, що він написав, – моторошні твори письменника впливають на читача передусім своїм настроєм, недарма його називали «польським По» та «польським Лавкрафтом». Творчість Стефана Грабинського дуже влучно схарактеризував польський дослідник Артур Гутнікевич: «Будучи представником глибокої провінції, він створив особливий вид фантастики – «галичанський», а тому залишався чужим для літераторів із-поза Галичини». Однак на початку ХХІ сторіччя читачі знову зацікавилися творами С. Грабинського. До цієї книжки вибраного увійшли оповідання зі збірок «Демон руху» (1919), «Шалений подорожній» (1920), «Несамовита оповідь» (1922), «Книга вогню» (1922) та повість «Саламандра».

Исторический роман Юзефа Крашевского «Крестоносцы 1410», как видно из названия, описывает события 1410 года и противостояние Тевтонского Ордена и Польши, которое заканчивается Грюнвальдской битвой и осадой Мальборга. Главная героиня романа – «сестра» Ордена, шпионка Офка, верно ему служит и всевозможными способами хочет предотвратить падение Ордена…

Эта книга представляет собой продолжение одного из лучших романов Ю. Крашевского – «Романа без названия». В 80-х годах XX века в России уже издавались первые две части этого романа. В книге показана дальнейшая жизнь писателя и поэта Станислава Шарского, его взлёты и падения, популярность и забвение… несчастная любовь. Отчасти роман является автобиографическим.

Действие романа «Перед бурей» происходит накануне восстания 1830 года в Варшаве. В нём отображена политическая ситуация в стране: деспотизм правительства, подготовка к восстанию, действия шпионов и патриотов. Роман «Шнехоты» рассказывает историю двух братьев, которые в юном возрасте ненавидели друг друга, однако жизненные обстоятельства заставили их потом помириться. Сказка «Путешествие в городок» рассказывает об интересных похождениях мальчика Янека.

Лауреат Международного Букера Ольга Токарчук коллекционирует фантазии. В нашу серую повседневность она, словно шприцем, впрыскивает необъяснимое, странное, непривычное. Мороки из прошлого и альтернативное настоящее не поддаются обычной логике. Каждая история – мини-шедевр в духе современной готики. «Диковинные истории» – собрание причудливых рассказов, где каждая история – окно в потустороннее.

«Щоденник пані Ганки» – останній твір відомого польського письменника Тадеуша Доленги-Мостовича (1898–1939), що побачив світ напередодні нападу гітлерівської Німеччини на Польщу (сам письменник загинув у перші дні війни). В основі роману – захоплюючий детективний сюжет, що щирою розповіддю у своєму щоденнику веде пані Ганка Реновицька (під цим псевдонімом – начебто справжня дружина дипломата, чарівна, розумна і витончена жінка вищого світу довоєнної Польщі). Сам автор презентував свій твір як «документ, що відображує спосіб життя і мислення сучасної культурної жінки, а також її середовища». Бо ж саме такі особистості, за його зізнанням, формували тон і характер цілої епохи.

Марія Конопницька (1842–1910) – польська письменниця, поет, новеліст, літературний критик і публіцист, автор творів для дітей і юнацтва. Ці твори не втратили популярності донині, особливо казка «Про краснолюдків та сирітку Марисю», яка перекладена багатьма мовами та неодноразово перевидавалася. Ця казкова повість складається з безлічі різних історій, що відбуваються з чарівними істотами – краснолюдками, які, перезимувавши у своєму підземному царстві, навесні піднялися на поверхню. Вони охоче спілкуються з дітьми, бо тільки ті можуть їх бачити. А щодо дорослих, то, як і у кожній казці, допомогу отримують лише добрі та працьовиті, а жадібні та злі бувають покарані. Так, краснолюдки змогли зробити бідного селянина багатим а його дітей здоровими і сильними, а ще допомогли сирітці Марисі знайти родину. І тільки закінчивши всі справи, вони повертаються до свого підземного царства.

«Надбярэзінцы» – самы вядомы твор Фларыяна Чарнышэвіча, польскага пісьменніка, які паходзіў з тэрыторыі сённяшняй Беларусі і з 1924 года жыў у Аргентыне. Гэтая авантурна-меладраматычная эпапея, напісаная на аўтабіяграфічным матэрыяле, апавядае пра драматычны лёс жыхароў шляхецкіх засценкаў на землях паміж Бярэзінай і Дняпром у 1911–1920 гадах. Яе першае выданне ў 1942 годзе прайшло незаўважна, па-новаму было адкрыта польскімі інтэлектуаламі ў 1950-я гады, атрымаўшы надзвычай ухвальныя водгукі за рэалістычнасць і маштабнасць твору.

Пани Бука ведет наблюдения за своей жизнью даже с большим изяществом, чем культовая Бриджит Джонс. Она пишет о себе без прикрас и с убойной самоиронией. «Если бы сарказм сжигал калории, я была бы моделью», – остроумно подмечает она. Потому что по собственному опыту знает, что даже самый большой провал может обернуться грандиозным успехом. Для широкого круга читателей.

«Потоп» – історичний роман-епопея польського письменника Генрика Сенкевича (1846—1905), лауреата Нобелівської премії з літератури (1905). Це друга частина історичної трилогії, куди також входять романи «Вогнем і мечем» та «Пан Володийовський». Сюжет «Потопу», заснований на історичних подіях, пов’язаний з так званим Шведським потопом, коли до Речі Посполитої вторглися шведи (1655—1660). Час дії роману триває з 1654 по 1657 рік. На тлі широкої панорами життя Речі Посполитої середини XVII століття автор детально описує хід війни, на першому етапі якої, в результаті численних зрад польських магнатів, шведи практично без зусиль захоплюють країну. Велику увагу в «Потопі» приділено героїчній обороні Ясногорського монастиря, де зберігається особливо шанована в Польщі Ченстоховська ікона Божої Матері, і взагалі тій ролі, яку ця оборона зіграла в підйомі національного духу. Цей опір привів, зрештою, до відродження Речі Посполитої і повного вигнання загарбників. У цих драматичних історичних подіях бере безпосередню участь молодий полковник Анджей Кміциц, який на початку Шведського потопу прилучився до прошведських сил, проте потім перейшов на сторону патріотів і численними військовими подвигами спокутував провину. Багато в чому цим він міг завдячити своїй нареченій Оленьці Білевич…

«Потоп» – історичний роман-епопея польського письменника Генрика Сенкевича (1846—1905), лауреата Нобелівської премії з літератури (1905). Це друга частина історичної трилогії, куди також входять романи «Вогнем і мечем» та «Пан Володийовський». Сюжет «Потопу», заснований на історичних подіях, пов’язаний з так званим Шведським потопом, коли до Речі Посполитої вторглися шведи (1655—1660). Час дії роману триває з 1654 по 1657 рік. На тлі широкої панорами життя Речі Посполитої середини XVII століття автор детально описує хід війни, на першому етапі якої, в результаті численних зрад польських магнатів, шведи практично без зусиль захоплюють країну. Велику увагу в «Потопі» приділено героїчній обороні Ясногорського монастиря, де зберігається особливо шанована в Польщі Ченстоховська ікона Божої Матері, і взагалі тій ролі, яку ця оборона зіграла в підйомі національного духу. Цей опір привів, зрештою, до відродження Речі Посполитої і повного вигнання загарбників. У цих драматичних історичних подіях бере безпосередню участь молодий полковник Анджей Кміциц, який на початку Шведського потопу прилучився до прошведських сил, проте потім перейшов на сторону патріотів і численними військовими подвигами спокутував провину. Багато в чому цим він міг завдячити своїй нареченій Оленьці Білевич.

«Потоп» – історичний роман-епопея польського письменника Генрика Сенкевича (1846—1905), лауреата Нобелівської премії з літератури (1905). Це друга частина історичної трилогії, куди також входять романи «Вогнем і мечем» та «Пан Володийовський». Сюжет «Потопу», заснований на історичних подіях, пов’язаний з так званим Шведським потопом, коли до Речі Посполитої вторглися шведи (1655—1660). Час дії роману триває з 1654 по 1657 рік. На тлі широкої панорами життя Речі Посполитої середини XVII століття автор детально описує хід війни, на першому етапі якої, в результаті численних зрад польських магнатів, шведи практично без зусиль захоплюють країну. Велику увагу в «Потопі» приділено героїчній обороні Ясногорського монастиря, де зберігається особливо шанована в Польщі Ченстоховська ікона Божої Матері, і взагалі тій ролі, яку ця оборона зіграла в підйомі національного духу. Цей опір привів, зрештою, до відродження Речі Посполитої і повного вигнання загарбників. У цих драматичних історичних подіях бере безпосередню участь молодий полковник Анджей Кміциц, який на початку шведського «потопу» прилучився до прошведських сил, проте потім перейшов на сторону патріотів і численними військовими подвигами спокутував провину. Багато в чому цим він міг завдячити своїй нареченій Оленьці Білевич…

Откуда мы родом? Откуда пришли сюда? Куда мы идем? В романе одного из самых оригинальных мировых писателей Ольги Токарчук размышления о путешествиях переплетаются с загадочными историями, связанными между собой темами смерти, движения, продлевания жизни и тайны человеческого тела. Мы все путники в этом мире: кто-то странствует с целью, кто-то без. Кто-то движется сквозь время, кто-то сквозь пространство. Что значит – быть путником, путешественником, бегуном? Завораживающий и потрясающий воображение роман Ольги Токарчук – настоящий шедевр.

Ольга Токарчук обладает удивительным даром стирать границы – между странами и языками, между реальностью и вымыслом. Герои «Последних историй» стирают границы между бытием и небытием. Они постигают смерть, пытаясь подготовить себя к ней, примириться с ее существованием в финале каждой жизни. И, постигая смерть, они лучше понимают жизнь, потому что смерть – часть жизни.

Предпоследний, 28 роман из цикла История Польши знаменитого польского классика Ю. Крашевского продолжает тему Саксонской трилогии. В нём показаны приход к власти, первые годы правления Августа II в Польше, Северная война. Довольно интересна характеристика автора главных героев этой драмы: Августа II, Карла XII, Петра I, Паткуля, фавориток короля и др. Главный герой романа, саксонский купец Витке, пытается сделать карьеру на дворе нового короля. Он учит польский язык и погружается в водоворот придворных и военных интриг. Однако вскоре он разочаровывается Августом и всем двором, где всё построено на обмане. В целом роман хорошо показывает начальный период правления Августа. На русском языке роман печатается впервые.

Роман «Орбека» относится к реалистической части наследия Крашевского. К тому же автор выступает тут как психолог. В нём показана реальная жизнь Варшавы XIX века. Роман посвящен теме любви. Шляхтич Орбека одиноко живёт в своей деревне. Любит книги, музыку, занимается фермерством. Однажды он получает наследство. Его жизнь резко меняется, появляются завистники, он до безумия влюбляется в Миру и готов ради неё на всё… «Дитя Старого Города» открывает серию романов о польском восстании 1863 года. В нём отображено зарождение освободительного движения в 1860 году.

Нередко любовь и жалость ходят рядом. Вот так одна красивая, элегантная женщина пожалела простого клерка и сама не заметила, как влюбилась в него. Мужчина был беден, но женщина использовала все свои возможности и влияние, чтобы устроить возлюбленного на престижную работу, открыть для него новую жизнь. И вот он стал заместителем директора той фирмы, в которой когда-то был всего лишь клерком. Мужчина делает карьеру, уничтожая реальных и потенциальных конкурентов гнусными и жестокими способами. Его чувства к женщине начинают остывать… Неужели он забыл, что обязан ей всем? Забыл, как она любила его?…