Книги автора: Джек Лондон

Кітапқа америкалық жазушы Ж. Лондонның «Қасқыр» және «Киш туралы аңыз» атты шығармалары енген. Балалардың тіліне ыңғайлап, ықшамдалып берілген. Бұл кітаптар алғаш рет 1936 және 1937 жылдары жарық көрген екен. Соны қайта өңдеп, ұсынып отырмыз. Бұл кітап көкірегін құндылыққа толтырғысы келетін оқырманға арналады.

Jack London’ın son kitaplarından biri olan Üç Kalp, ölümünden dört yıl sonra 1920’de New York Journal’da yayımlandı. Üç Kalp, Jack London’ın kıvrak üslubuyla kaleme aldığı aksiyon dolu bir macera romanıdır. Richard Henry Morgan’ın vârisi, New Yorklu zengin bir genç olan Francis Morgan; borsadan ve yoğun iş yaşamından sıkılmıştır. Bir gün, vefatının ardından kimsenin bulamadığı köklü bir servet bırakan büyükbabasının kaybolan hazinesini aramak için Panama’ya gitmeye karar verir. Bu yola çıktığında, uzun süredir kayıp kuzeni Henry Morgan ile tanışır. Her iki adam da aynı kadına, Leoncia Solano’ya âşık olur ve üçü hazineyi bulmak için birlikte macera dolu bir serüvene atılırlar. Bu arada, New York’ta, kurnaz bir düşman, Morgan’ın servetini yok etmek için uğraşmaktadır. Francis, bunu engellemek ve ailesinin servetini kurtarmak için zamanında bu yolculuktan geri dönmelidir. Bu ekip, tehlikeli maceralara atılacak, bilinmeyen toprakları keşfedecek, tehlikeyle burun buruna gelecek ama en nihayetinde aşkı da bulacaklardır. İki Kızılderili kız, uzun süre bulundukları yerde oyalandılar. Çünkü artık suya hiçbir şey atmama konusunda aralarında anlaşmışlardı ve eğer bir şey çıkacak olursa bunun sadece tesadüften ibaret olduğunu ispatlanacaktı. Ama hiçbir şey ortaya çıkmayacak olursa onlar tarafından da bir şey suya atılmadığından, sihrin gerçekten de kendileri tarafından gerçekleştirildiği sonucuna varacaklardı. Gözlerine karanlık çökene kadar, bulundukları yerde saklanmaya devam ederek suyu izlediler ve sonunda yavaş yavaş ve ağırbaşlı bir tavırla, tanrılar tarafından kutsanmış olmanın farkına vararak köylerinin yolunu tuttular.

Yabanın içinden melez bir kurt olarak yaşama atılan Beyaz Diş’in, vahşilik ile evcilliğin arasında gidip gelen maceralı öyküsüne, eserde onun gözüyle dâhil olunur. Beyaz Diş, beyaz duvarı aşarak yabancı olduğu vahşi doğaya ilk adımını atar ve tecrübelerini kâh acı kâh zafer ile edinir. Ancak bu yalnız yaşantı âdemoğlunun çadırında son bulur. Beyaz Diş’in tabiriyle “insan tanrı”nın hükmüne girer ve kendisine bir yurt edinir. Burada yasalar ve görevler vardır. Henüz adapte olmuşken kıtlık aylarında yaşanan sıkıntılar onu vahşi doğasına dönmeye zorlar ve bir kez daha yalnızlığı tadar. Bir insan kadar aitlik hissine özlem duyan Beyaz Diş, sahibine özlemle koşar. Eski yaşantısında zorluklar olsa da bir yere ait olmanın verdiği güvenle burada kalmanın vazgeçilmez olduğunu kendine dikte eder. Ancak sonraki yaşantısı ona güvenden çok zulüm ve acı verir. Beyaz Diş, kahramanı ile tanışana dek mutsuz ve kederli yaşamına boyun eğer. Ancak ona gerçek bir ev sunacak asıl tanrısı sahip çıkana kadar. Müthiş içgüdüleri ve keskin zekâsı sayesinde sahibi ile sarsılmaz bir bağ kuran Beyaz Diş, bundan sonra bir kurt-köpekten çok yoldaş olmuştur, tanrıya. Sahibine ölümüne sadık olan Beyaz Diş’in adı, artık Kutsal Kurt olmuştur.Dünya, şaşırtıcı bir yerdi. İçinde hayatın kıpırdanışını hissetmek, kaslarının hareketini fark etmek, sonsuz bir mutluluk kaynağıydı. Bu artık Beyaz Diş için sonun başlangıcıydı. Nefretin hâkimiyetindeki eski hayatının sonuydu. Yeni ve anlaşılmaz bir şekilde güzel olan bir hayat yaklaşıyordu.

Jack London’ın “bir oyun” dediği üç perdelik tiyatrosu olan Kadınların Alayı, Dawson’da on üç saat içinde gerçekleşiyor. Varlıklı bir genç olan Floyd Vanderlip’in ve onunla ilgilenen diğer bütün kadınların hikâyesini konu alıyor. London, oyununda güldürürken aynı zamanda da hüzünlendiriyor. «Emin olabilirsin ki soğuk. Her zamanki buz gibi hava. Ama ben bırakacağım, soğuğu bırakacağım. Köpeklerimi kızağa çekip adaletin olduğu diyarlara gitmek üzere yola çıkacağım. Bir adamın bir yıl önceden siparişini verip ödemesini yaptığı şeyi alabileceği yere…»

Başarılı bir çiftçi olan Dick Forrest ile zeki ve güzel eşi Paula’nın sakinleri oldukları Büyük Ev’de konukları hiç eksik olmazdı. On iki yıllık güvenli ve huzurlu bir birlikteliğin ahengi, eve gelen Evan Graham’ın misafirliği ile bozulmaya başladı. Paula’nın sahip olduğu olağanüstü cazibe, Graham’ın da dikkatini çekmiş ve başını döndürmüştü. Bayan Forrest’ın ise bu yasak ilişkinin heyecanı ile ayakları yerden kesilmiş en az kocası Dick kadar kalbinde Graham’a da yer vermişti. Bu aşk üçgeninde acı çeken Dick Forrest, Paula’ya bir seçim hakkı tanıyarak onun hislerini özgür bıraktı. Ancak Paula, her ikisini de istiyordu. Sonunda, Graham’la birlikte Gypsy Trail şarkısını her zamanki neşesiyle söyledikten sonra Forrest’a kararını, onu ne kadar çok sevdiğini söyleyerek bildirdi. “Yalnız neredeyse iç içe yaşayan bir erkek ve bir kadının, tereddütsüz şekilde birbirlerinden ayrı durmalarını sağlamak son derece imkânsızdır.”

Zeki çiftçi Dick Forrest, güzel ve yetenekli karısı Paula’yla Büyük Ev’de mutlu bir yaşam sürmektedir. Forrest’ın arkadaşı Graham, Büyük Ev’e geldiğinde işler karışır. İki arkadaş Paula’ya, Paula ise adamların ikisine birden âşıktır. Bu aşk üçgeni onları nereye götürecektir? “Bu kitaptaki üç karakterim mızmız da değil, ahlakçı da… Hepsi kültürlü ve modern ama aynı zamanda ilkeller. Kitap bittiğinde okur, karakterlerimin üçüne de hayran kalacak. Yazmaya devam ettikçe ellerimde duran şeyin yazarlık hayatımın zirvesi olduğuna daha da çok inanıyorum. Her zaman yazdığım türden şeyler bulma umuduyla okursanız bu kitabı benim yazdığıma inanmayabilirsiniz. Yepyeni ve şimdiye kadar yazdığım her şeyden farklı bir şey yazıyorum.” – Jack London Jack London’ın satır aralarında kadının seçimlerinde özgür olduğuna sık sık vurgu yapması, bu kitabın, dönemin feminist hareketlerini yansıtan romanlardan biri olmasını sağlamıştır.

Dünya şöhrətli yazıçı Cek Londonun «„Qurd oğlu“» və «„Şimal Odisseyası“» hekayələri Azərbaycan dilində ilk dəfə çap edilir. Hekayələri mərhum müəllim, şair, əruzşünas alim Zülfəli Zülfəliyev 1980-ci ildə dilimizə çevirsə də, təəssüf ki, indiyə qədər bu tərcümə işıq üzü görməyib. Bu maraqlı hekayələri filologiya üzrə fəlsəfə doktoru Şəmil Sadiq Zülfəli müəllimin arxivində işləyərək üzə çıxarıb. Kitaba amerikalı yazıçı, daha çox sərgüzəştlərlə dolu hekayə və romanların müəllifi Cek Londonun 4 hekayəsi – “Qurd oğlu”, “Şimal Odisseyası”, “Meksikalı” və “Dönük” daxil edilib. Hekayələr güclü emosional təsirə malikdir.

«Мартін Іден» – звісною мірою автобіографічний роман відомого американського письменника Джека Лондона (1876—1916). Випадкова зустріч зі студенткою університету Рут Морз – дівчиною із заможної сім’ї – змінює життя моряка Мартіна Ідена. Він мріє стати письменником і починає завзято займатися самоосвітою. Природний талант і напружена праця дозволили Мартіну здійснити мрію. Але досягнувши мети, він відчуває себе спустошеним. Втративши старий рай (море, кубрик), нового він не знаходить. У трагічному фіналі роману Джек Лондон ніби передбачив кінець свого власного життя.

Збірки оповідань «Смок Беллю» та «Смок і Шорті» розповідають про пригоди двох друзів – шукачів золота. Випробування, що випадають на долю Кіта Беллю – мазунчика-письменника, який мандрує на Клондайк за новими враженнями, повністю змінюють його. Своє життя в жорстких умовах Півночі він вважає справжнім на противагу розніженому та метушливому життю у Сан-Франциско. Саме тут він знаходить щирих друзів. Джек Шорті не лише бере участь в авантюрах Смока, безумовно підтримуючи й допомагаючи йому, але й готовий ризикувати власним життям заради нього. Численні пригоди, які часто межують між життям і смертю, призводять Смока Беллю до висновку, що найдорожчим скарбом для людини є кохання.

У збірку ввійшли відомі твори циклів «Син Вовка», «Діти Морозу», а також оповідання «Бог його батьків». Джек Лондон знайомить читачів з індіанською культурою, її традиційними поняттями честі та обов’язку, описує жіночий характер, складний і часом суперечливий. В оповіданні «Син Вовка» індіанці намагаються протистояти «синам вовка», які крім землі відбирають у них найдорожче – жінок. У жорстокій сутичці завоювання дівчини стає схожим на первісну боротьбу за самку. Цей твір як крик душі індіанського народу і торжество білої людини. Тему місіонерства порушено в оповіданні «Бог його батьків». Скільки було вбито людей, скільки крові було пролито через те, що один бог нібито краще за інших. До циклу «Діти Морозу» увійшли оповідання «Закон життя», «Брехун Нам-Бок», «Білошкіра Лі Ван» та інші. Тут зображено людину наодинці з собою. Вона має можливість випробувати себе в нелегкій боротьбі з обставинами, що загрожують самому її існуванню. Північ стає найсуворішим у житті випробуванням можливостей, закладених у людині.

До збірки творів Джека Лондона увійшли повісті «Пригоди “Сліпучого”» (1902), «Звір Предковічний» (1913) та «Перед Адамом» (1907). Герої творів – представники різних прошарків суспільства, яких поєднує готовність кинути виклик установам, якщо ті ставлять під сумнів добро і справедливість, і відстоювати свою честь і гідність за будь-яких обставин. Джо Бронсон – 15-річний син успішного бізнесмена із Сан-Франциско – тікає з дому, щоб випробувати себе у дорослому житті. Три дні пригод цілком змінили його ставлення до людей. Пат Глендон-молодший – боксер-чемпіон – виступає проти маклерських махінацій, що супроводжують боксерські змагання і перетворюють спорт із чесної боротьби на джерело збагачення.

Роман «Міжзоряний мандрівник» – останній великий твір письменника, що був надрукований за його життя (1915). У Сан-Квентінській державній в’язниці відбуває довічне ув’язнення колишній викладач аграрного коледжу, професор Дарел Стендінг. Він потрапив за ґрати через вбивство колеги з ревнощів. В’язничні наглядачі, караючи його за непокірність, щоразу зашнуровують Дарела в брезентову «пекельну сорочку» – різновид в’язничних тортур, що може викликати серцевий напад. Навчившись упадати в транс, під час тортур Стендінг мандрує світами своїх колишніх життів: від доісторичних часів до початку ХХ століття. Чекаючи на страту, Дарел Стендінг стає живим уособленням принципу – найсильнішим у людині є її дух, який залишається навіть тоді, коли матеріальне тіло вмирає.

У романі Джека Лондона (1876–1916) «Маленька господиня Великого будинку», написаному в останні роки життя письменника, є місце для природи і тварин, нестримної жаги до подорожей, але в його основі лежить любовний трикутник. Події розгортаються у маєтку родини Форестів – Великому будинку, в якому завжди безліч гостей. Успішний фермер Дік Форест дозволяє чоловікам захоплюватися своєю талановитою дружиною Полою. Проте між подружжям повна довіра і відданість одне одному. Давно сформований уклад життя родини раптово змінює давній друг Діка письменник-початківець Івен Грейм, який гостює в будинку подружжя. Одного дня перед виїздом на полювання несподівано і трагічно Пола розв’язує любовний трикутник.

Повість «Зелений Змій, або Алкогольні спогади» Джек Лондон (1876–1916) написав, коли був уже відомим автором. У ній письменник відверто згадує своє раннє знайомство з алкоголем та глибоко аналізує причини його вживання, описує вплив хмільних напоїв на організм і душу. Автор неодноразово наголошує, що він не був алкоголіком від природи, однак через хмільні напої міг легко втратити два десятки розкішних років, які йому вдалося ще прожити. Він прагне застерегти від Зеленого Змія гідних і найкращих людей, яких той підманює на «дорогу смерті». Письменник шкодує, що Зеленого Змія вельми шанували у сучасному йому суспільстві, яке він прямо називає «варварською цивілізацією», та сподівається, що Зелений Змій стане пережитком того «темного» часу.

Роман «Буйний День» й оповідання «Гра» є ілюстраціями філософського погляду на життя як гру. Елам Гарніш на прізвисько Буйний День – піонер-золотошукач, Король Аляски, мільйонер, ділок – ставиться до життя як до гри в покер. Джо Флемінг – звичайний хлопець-робітник – своє захоплення боксом також називає грою. Обидва вони сильні, мужні, чесні й відкриті люди, справжні любимчики долі. Їхня неймовірна сила та витривалість не раз допомагала долати суворі виклики життя. Та попри це вони залишаються добрими та щиросердними, готовими будь-якої миті прийти на допомогу тим, хто її потребує, і бути справжньою опорою тих, кого вони кохають. Проте життя-гра має свої правила, яких кожен гравець має дотримуватися. За уявний успіх треба платити дорогою ціною – здоров’ям, коханням і навіть життям…

Усі твори Джека Лондона – про пригоди, жорстоке життя мореплавців, золотошукачів, першопрохідників, бо сам автор прожив цікаве й сповнене пригод життя, а свої переживання та розповіді людей, з якими зводила його доля, він описував на сторінках своїх книг. Роман «Дочка снігів» – перша проба пера автора у великому жанрі. Події відбуваються на Алясці за часів «золотої лихоманки». Лондон яскраво описує природу, дозволяючи повністю зануритися у твір, ознайомлює з традиціями та культурою корінних американців. Раніше видавництво «Фоліо» випустило друком збірку «Білий Зуб», романи «Серця трьох» і «Мартін Іден». Дочка снігів – Фрона Уелз – не співачка і не з тих жінок, що потрапляють на Північ за своїм бажанням. Вона тут тільки через батька, місцевого торговця, найвпливовішої людини Аляски. Він хотів відправити Фрону навчатися мудрості. Вона навчилася і з накопиченим багажем знань повернулася на свою малу батьківщину, де на неї чекає випробування любов’ю і любовним суперництвом, у якому перевіряються на міцність і вона сама, і її шанувальники. Однак жага багатства призводить до трагічних наслідків: сила характеру й надмірна чесність головної героїні роблять її нещасною… Проте, незважаючи на сумні нотки, захоплення від пригод затягує й поглинає.

Джек Лондон (1876—1916) – це письменник, з ім’ям якого відразу виникають думки про вовків, золоту лихоманку, море й кораблі. Раніше видавництво «Фоліо» випустило друком збірку «Білий Зуб», романи «Серця трьох», «Мартін Іден», «Дочка снігів» і «Місячна долина». Не став винятком і роман «Морський вовк» – від снігових рівнин Аляски й пригод на Юконі Джек Лондон переміщує своїх героїв у бурхливий океан. Це оповідь про те, як одна «подорож» може докорінно змінити долю, про сильних духом і тілом, про морські пригоди, відвагу й романтику. Хоча з романтикою не все так однозначно. Головний герой – літературний критик Гамфрі Ван-Вейден після корабельної аварії потрапляє на шхуну із похмурою назвою «Привид». Радіти порятунку довелося недовго: капітан судна Вовк Ларсен виявився справжнім деспотом. Усі, хто потрапляє на його шхуну, довічно стають його рабами. Ларсен полонить усіх нібито для роботи на себе та подальшої наживи внаслідок полювання на морських котиків, але насправді йому подобається тримати всіх у страху, знущатися й демонструвати свою силу. Багато хто намагався зупинити капітана, але марно. Відчай і страх невидимим туманом оповили злощасну шхуну. Здається, і Гамфрі уготована незавидна доля… Основний лейтмотив роману – це своєрідна філософія Вовка Ларсена, яку він сповідує. Тож чи спіткає він нову філософію життя, чи так і залишиться невблаганним і безжальним звіром, для якого своє життя – велика цінність, а чужі не варті й копійчини.